береги

с.н.

як бути з тобою і як спромогтися піти

мов листя човном за водою

коли вітер в очах гойдає хрести

і сотає нитки із фати молодої

ми береги два однієї ріки

мов зраджені верби поросли осокою

тепер стоїмо як ті маяки

і світимо й гасимо світло рукою

я бога молю крізь ніч і церкви

і яблука падуть мов падає зброя

хай будуть у тебе і райські сади

і жінка і діти і жодного спомину хто я