ніби хочеш води та руками з ріки не напитись
річка стрімко тече наче жінка іде в нікуди
не спинити її та і ноги здається вросли
в ній давно оселились як небо ясні коропи
на хвости їх щасливі тобі лише щастя дивитись
мінералку подасть ніби з лету хтось схопить за руку
зупинись не пірнай в цім житті так багато... а ти
спраглий серцем і спраглий за духом
що вода коли хочеш живої своєї святої води
