жінка з євангелієм

жінка у чорному балахоні з євангелієм у руках

ти заходиш у вагон метро ніби янголом у чужі долі

ніби докором кинутим у надпрірвні жита

і благаєш тебе не штовхати

не виштовхувати

із бляшанки у напрямку станції лісова

мовляв як і всі придбала жетон

маєш повне право бути тут

біля огидного чорного напису

біля огидного червоного напису

врятуємо зір зуби пряму кишку

не притулятися

і жодного білого         

у цьому вагоні немає жодного білого

і ти згинаєшся шаховим конем

загинаєшся сторінками

над давно не його словами

ніби прораховуєш пат

і усміхаєшся сама до себе

жінки поправляють капелюшки

на головах порожніх хатніх справ

ревно прикриваючи лисини

ревно прикриваючи…

чоловіки розправляють плечі

різні чоловіки і різні плечі

немов ті орли а насправді

цвірінькають у пляшки

і чекають коли їх підбере

хтось без дому і імені

оце буде смішно

подайте

і бог подає вам

на хліб на стакан на життя

дівчата…  та чи є серед вас хоч одна

хлопці зомбовані модами мобами

діти ідуть по ногах

а твої по воді

а твої випасають ягнят

наступна станція гідропарк

і знаєш часто дуже часто я думаю

якби ти вийшла зараз

у цьому вагоні ніколи б не було гріха