агрус

той хлопець хотів вуса так

що вони йому виросли

кущем агрусу

і пишався він садом

садом квітнув

ним же і пах

дивіться які вуса

дивіться який агрус

і родив агрус

намистинами повнився

намистинами пад

лише сивочолі верби

матерями плакали

чи то бачилися їм вуса

кущем терену

чи багато було затоптано 

агрусу

дівчина з лампочкою

дівчина 
з дірявим 
як надкушена вишня 
серцем

намагається ковтнути лампочку

бо до того пізнала яблуко

і землю

те 

що загалом пізнавати було 
не можна

і стало у ній темно

і стало у ній холодно

і стало у ній мертво

як у великому місті

з мільйонним 
населенням 

лише місяць виглядав 

занадто непевним

ніби його ковтнули

аби глянути

чи залишилося ще 

хоч у когось тут

серце

кожен ти

вулиця залицятиметься до тебе примруженим кремовим
яскравим червоним холодним блакитним
ліхтарним світлом
спалахами магазинних вивісок
одинокими молочними віконними вогниками
тікай од неї розбитими міжбудинковими проїздами
витоптаними на газонах стежками
порепаним тротуаром
смугастими дорогами
підіймайся і спускайся хідниками
переходь шляхопроводи
ховайся чуєш ховайся
у сліпих тунелях за дірявими парканами
худими деревами лисими кущами
посіченими спинами будівель
не дай їй наздогнати
не дай їй торкнутися себе
багатоголоссям транспортних розв'язок
вічнозелених клубів пристарілих барів
глухотою спальних районів
не дай
бо кожна вулиця - не до а наскрізь
бо кожен ти
із сірниками