переполовинена
істота
із внутрішніми
органами навиворіт
ходом стиглих
вишень
поціловує lego-бруківку
її очі не вимолені
висмоктані
пилосмоком думок
кудись вглиб
черепної півмиски
вона сунеться
мляво
на off-стопі
пащеко-роззявлених
поглядів
на краєчках
липких
дитячих флангів
то чіпляє подоли
спідниць
руко-дротами
то спіткає
каміння
тихі глуми сирен
і примружене
блимання фар
половино-істота
собакою загнана
мов чувак
котрий ішов у
кіно по воді
бачить досі
веселку
рельєфно-крапковими
знаками
хоч сховали і
стерли
