приверзла

Залиши на узбіччі
Невгамований голод, 
Бажання і спрагу, 
Неприборканий холод, 
Її залиши. 
Ці п’явки, замість вуст, 
Морс малиновий 
Вкрай досмоктали.    
Рукодроти електрики.  
Безтепло.  
Час хвощів. 
Ну навіщо тобі ці дощі?! 
Загорнись 
В край засніжених полос, 
Голос 
Не почуєш її, 
Хоч і як вже кричати 
Будуть чорні її дитинчата, 
Заблукалі у хащах душі. 
Залиши на узбіччі, 
Пройди, пролети, 
Доки серце ще б’ється у грудях 
Безперервним азартом лото 
Купуй_ще_далі _буде.  

Залиши…

Я ж занадто люблю,

Щоб тебе самоті залишати.