їх тільки б кинути а далі стане
плече твердим немов гранітний камінь
що одділяє мертвих од живих
його не жди
губа чомусь тремтить
слова ідуть і жалять її жалем
немов церков хтось б"є в тобі скрижалі
й міліє сила і біліє кров
на всі вітри...
а ти все їх тримаєш
Немає коментарів:
Дописати коментар